- нерозсудливо
- Присл. до нерозсудливий. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нерозсудливо
Смотреть что такое "нерозсудливо" в других словарях:
нерозсудливо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
необачний — а, е. Який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки. || Викликаний діями нерозсудливої, необережної людини або який свідчить про чиюсь нерозсудливість, необережність … Український тлумачний словник
безрозсудний — а, е. Який діє нерозумно, нерозсудливо; нерозсудливий. || Який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму; нерозумний … Український тлумачний словник
безумець — мця, ч. 1) Людина, що втратила розум. 2) Людина, що діє надто нерозсудливо … Український тлумачний словник
безумствувати — ую, уєш, недок. Діяти нерозсудливо; робити нерозумні, безглузді вчинки; шаленіти … Український тлумачний словник
змалитися — люся, лишся, док., розм. Повести себе нерозсудливо, легковажно, по дитячому … Український тлумачний словник
лихацький — а, е, розм. Нестримно, нерозсудливо сміливий … Український тлумачний словник
лихач — а/, ч., розм. 1) Нестримно, нерозсудливо смілива людина. 2) заст. Візник екіпажа з баским конем, а також сам екіпаж із таким конем … Український тлумачний словник
лихий — I а/, е/. 1) Який чинить лихо, здатний чинити лихо. || у знач. ім. лихи/й, хо/го, ч. Чорт; нечиста сила. 2) Який сердиться, лютує; сердитий, лютий (див. лютий I 1)). || Дуже злий, лютий (про тварин). || Який виражає недобрі наміри. 3) Сповнений… … Український тлумачний словник
розбазарювати — юю, юєш, недок., розбаза/рити, рю, риш, док., перех., розм. Витрачати, роздавати і т. ін. що небудь нерозсудливо, не по хазяйському, не за призначенням. || перен. Безцільно, безглуздо витрачати (час, талант і т. ін.) … Український тлумачний словник
